Історія походження кави сягає корінням в сиву давнину. Вона оповита багаточисленними легендами та вигадками. Батьківщиною кави прийнято вважати Ефіопію. Тому й легенди про її походження теж родом з цієї країни.

Кава і шейх Абд-аль-Кадир

Згідно з однією з легенд історія кави починається з єменського шейха Абд-аль-Кадира. Цей освічений чоловік присвятив своє життя дослідженню лікарських засобів. Одного разу в поле його зору потрапили плоди кавового дерева. Шейх виявив їх дивовижні властивості і почав призначати плоди як засіб проти головного болю і проблем зі шлунком.

Кавові пригоди пастуха Калдима

Інша легенда розповідає про пастуха Калдима, котрий часто переганяв стадо кіз по схилах гір. В цій місцевості зустрічались зарості дикого кавового дерева. Пастух помітив, що кози, відвідавши листя цих дерев, ставали надзвичайно активними. Вони бігали, стрибали і всіляко демонстрували свій збуджений стан. Калдим вирішив і сам спробувати на собі ефект від незвичайного листя, а потім поділився таємницею зі знайомим настоятелем монастиря. Настоятелю прийшло на думку випробувати тонізуючу і збуджуючу дію листя й плодів кавового дерева на монахах, котрі мали звичку засипати на церковних службах. Результат настільки сподобався монахам, що вони охоче ділились своїми враженнями від споживання настоїв листя і плодів дерева з селянами тієї місцевості. Звідти і почалось поширення кави у всі куточки землі.

Хмільні напої на основі меду відомі здавна. Їх залюбки готували і споживали майже всі древні народи Європи: слов’яни, скандинави, германці, греки, литовці, пікти, валлійці та ін. Не відстають від предків і наші з вами сучасники. Алкогольні медові напої посідають чільне місце на святкових столах у більшості країн світу. В Україні - це медовуха.

В Польщі

У наших західних сусідів – це мьод пітний. У польській кухні медові напої популярні ще з часів середньовіччя. Мед при цьому вважався благородним і шляхетним напоєм не на кожен день. Наприкінці XV століття венеціанський дипломат Амброжіо Цонтаріні під час візиту до Польщі написав: "Не маючи вина (люди тут) роблять якийсь напій з меду, котрим можна напитись доп’яну набагато більше, ніж вином".

В залежності від співвідношення меду та води при приготуванні напою питні меди бувають півтораками, двійняками, третяками, чотирняками. Найбільш міцні – півтораки, але й дозрівають вони найдовше. Питні меди можуть мати різні смаки, які залежать від прянощів і соків, що до них додаються. Найчастіше з цією метою використовують хміль, корицю, гвоздику, імбир, перець, ваніль, м’яту, цедру лимона і т.д. Польські виробники не тільки повністю забезпечують медовими напоями потреби своїх співвітчизників, але й експортують їх на європейські ринки.

Мед та інші продукти бджільництва завжди дуже цінувались у нашому суспільстві. Наприклад, за часів Київської Русі тому, хто зруйнує бджолине гніздо, загрожувала смертна кара. А приємний смак, неповторний аромат і цілющі властивості медових напоїв забезпечили їм чільне місце на святковому столі і в домашній аптечці наших предків. Згадаймо хоча б декілька стародавніх приказок, котрі підтверджують лікувальну користь питного меду: «Мед пити – довго жити», «Весняний мед сто болячок лікує», «Чарка меду пуд здоров’я прибавляє».

Чудодійна дія меду на людський організм зумовлена його багатим вітамінним складом, значною концентрацією швидко засвоюваних вуглеводів у вигляді глюкози і фруктози, наявністю білків, ферментів, мікроелементів, а також унікальними бактерицидними, антибактеріальними, протиалергічними та протизапальними властивостями. У медовусі, особливо ставленій, всі ці речовини і властивості зберігаються в повній мірі, оскільки напій утворюється способом природного бродіння меду і не піддається кип’ятінню.

Як лікувались медовими напоями в давнину

Наші предки жили в гармонічному єднанні з природою і вміли використовувати її дари собі на користь. Натуральний бджолиний мед, напої з нього з додаванням хмелю, різноманітних трав, корінців, прянощів повсякчасно використовувались ними в лікувальних цілях.

В давні часи змученим хворобою людям давали випити чарку цілющого напою на основі меду в якості заспокійливого, сечогінного і потогінного засобу. І справді, добре пропотівши, хворий, як правило, почував себе значно краще, часто його хворобу і підвищену температуру знімало як рукою.

Медовуха – традиційний напій української кухні, приготовлений з меду і води методом зброджування. Вона має приємні смак і аромат, неперевершені цілющі властивості. Ми зазвичай п’ємо цей дивовижний напій, анітрохи не замислюючись про культуру його споживання, сформовану нашими предками і удосконалену сучасниками.

Як пили медові напої в Київській Русі

Із історії відомо, що наші предки сформували деякі традиції вживання хмільних напоїв і строго їх дотримувались. Особливо це стосувалось питного меду, котрий вважався особливим продуктом, об’єднуючим людський і божественний світ.

Напій вживали у визначений час і з визначеною метою: на весіллях, на народних гуляннях, на великі церковні свята. При цьому люди прагнули звеселитися і збадьоритись, а не захмеліти.

Вживали мед перед трапезою. Спочатку це було обумовлено релігійними настановами, які з плином часу забулись, а от звичка залишилась. Ще пізніше медові напої почали пити і до, і під час, і після їжі. Хмільний мед передавали по кругу, зачерпуючи його із великої дерев’яної, мідної, срібної або навіть золотої чаші невеличкими черпаками із загнутою ручкою.

Як спеціалісти рекомендують вживати медовуху

Уява людей здавна наділяла медові напої чудодійною силою. Так, наприклад, фіни вірили, що мед може повернути життя мертвому. Германці вважали мед подарунком богів, а слов’яни пов’язували його з переходом у потойбічний світ. І в чомусь всі вони таки не помилялись. Звичайно, медовуха на здатна воскресити мертву людину, але допомогти живим якомога довше зберегти здоров’я – в її силах.

Медовуха – хмільний напій, який отримується в результаті природного бродіння натурального меду. Оскільки основою напою є мед, відомий своїми цілющими властивостями, то зовсім недивно, що переважною частиною цих властивостей може похвастатись і медовуха.

Чим корисна медовуха

В складі меду зокрема і медовухи загалом міститься все, що потрібно для доброго самопочуття, а саме: швидкозасвоювані вуглеводи (глюкоза, фруктоза), білки (хоч і не в значній кількості), ферменти, мікроелементи, вітаміни (В, А, С, Е, К). Свою частку корисності привносять і інші інгредієнти, що можуть додаватися в медовуху: різноманітні трави, прянощі, спеції, корінці, хміль, квітковий пилок, фруктові і ягідні соки.

Слід відмітити, що найбільша концентрація вітамінів та інших корисних речовин зберігається у ставленій медовусі, що обумовлено способом її приготування без кип’ятіння. Процес природного бродіння меду, характерний для цього напою, з додаванням хмелю, пилку, ягід та інших компонентів ніскільки не впливає на їх корисні властивості.