Мабуть, кожен, хто хоч трішки знайомий з українською кухнею, погодиться, що її просто неможливо уявити без страв із картоплі. Картоплю тут варять і тушкують, смажать і запікають, а іноді роблять все це разом. І, звичайно, одна із найбільш відомих страв – це деруни, котрі вважаються своєрідним кулінарним символом України, не менш популярним у світі ніж, наприклад, англійські сендвічі. Звідки походять деруни? Чим вони відрізняються від не менш популярних драників? І як їх готувати?

Історія появи

Деякі дослідники вважають, що до нас деруни прийшли з білоруської кухні, а в білоруську ця страва потрапила з німецької кухні наприкінці XIX століття. Існує й інша думка, за якою деруни та деякі інші картопляні страви поширились на території Полісся, а потім й всієї України ще в другій половині XVIII століття.

Як би там не було, найперший письмовий рецепт дерунів зустрічається у кулінарній книзі поляка Яна Шиттлера, яка була опублікована в 1830 р. Свій рецепт Шиттлер, як кажуть, у свою чергу запозичив у німецькій кухні. Книга здобула велику популярність, а рецепт картопляних оладків припав до смаку багатьом європейським народам. Однак саме українські деруни по праву вважаються найбільш вдалим втіленням того давнього рецепту.

Назва української страви походить від способу її приготування – тертої або, як кажуть в деяких регіонах, дертої картоплі.

«Культурні» деруни

Свою повагу до цієї страви демонструють не лише українські господині чи професійні кулінари на кухнях, але й українські митці. «Він за стіл не вміє сісти, дерунів не хоче їсти» - каже Платон Воронько у своїй поезії. А один із героїв роману «Собор» Олеся Гончара цікавиться: «Краще скажи, чи добрі готуєш своєму Іванові зустрічний? Чи дерунів напекла?»

В 2009 році в містечку Коростень, що на Житомирщині, було встановлено пам’ятник деруну. Скульптуру прикрашає вірш, котрий оспівує кулінарну доблесть цього шанованого представника картопляного роду. В цьому ж місті кожного року проводиться Фестиваль Деруна, котрий супроводжується майстер-класами по приготуванню картопляних млинців кухарями з різних країн світу, масовими гуляннями та іншими тематичними розвагами.

А відвідавши львівський ресторан «Медівня», ви зможете насолодитись оригінальним смаком та вишуканим виглядом дерунів з м’ясом та сиром, котрі базуються на старовинних українських рецептах, удосконалених нашими поварами.

Картопляні оладки в різних країнах

Схожі на деруни страви сьогодні можна знайти в багатьох національних кухнях.

Найбільш близькі до українських дерунів білоруські драники. Обумовлено це в першу чергу спорідненістю наших двох народів. Мова йде не лише про географічне сусідство, але й про прихильність до страв з картоплі і родючі ґрунти. В деяких регіонах нашої країни теж готують саме драники, а не деруни, хоч грань між ними настільки тонка, що далеко не кожен поціновувач зможе сказати, що він куштує – драники чи деруни. Наш ресторан пропонує на вибір шанувальникам кілька варіацій цих картопляних страв

В Ізраїлі і серед єврейської діаспори прийнято куштувати на свято Хануки латкес. Цю страву теж готують з подрібненої картоплі, але додають до неї велику кількість яєць. Чеські картопляні брамбораки визнані головною національною стравою. Основна їх особливість – присутність майорану.

Пам’ятаєте, що картопляні млинчики прийшли до нас з німецької кухні? Недивно, що в Німеччині теж є схожа страва. Називається вона картофельпуффер, має в своєму складі мускатний горіх і подається зазвичай з яблучним мусом. Німці особливо полюбляють ласувати смачними «картопляниками» на різдвяні свята.

А ще є швейцарські рьошти, американський хешбраун, польські пляцки, шведський рагмунк та багато інших смачних картопляних страв.