Історія походження кави сягає корінням в сиву давнину. Вона оповита багаточисленними легендами та вигадками. Батьківщиною кави прийнято вважати Ефіопію. Тому й легенди про її походження теж родом з цієї країни.

Кава і шейх Абд-аль-Кадир

Згідно з однією з легенд історія кави починається з єменського шейха Абд-аль-Кадира. Цей освічений чоловік присвятив своє життя дослідженню лікарських засобів. Одного разу в поле його зору потрапили плоди кавового дерева. Шейх виявив їх дивовижні властивості і почав призначати плоди як засіб проти головного болю і проблем зі шлунком.

Кавові пригоди пастуха Калдима

Інша легенда розповідає про пастуха Калдима, котрий часто переганяв стадо кіз по схилах гір. В цій місцевості зустрічались зарості дикого кавового дерева. Пастух помітив, що кози, відвідавши листя цих дерев, ставали надзвичайно активними. Вони бігали, стрибали і всіляко демонстрували свій збуджений стан. Калдим вирішив і сам спробувати на собі ефект від незвичайного листя, а потім поділився таємницею зі знайомим настоятелем монастиря. Настоятелю прийшло на думку випробувати тонізуючу і збуджуючу дію листя й плодів кавового дерева на монахах, котрі мали звичку засипати на церковних службах. Результат настільки сподобався монахам, що вони охоче ділились своїми враженнями від споживання настоїв листя і плодів дерева з селянами тієї місцевості. Звідти і почалось поширення кави у всі куточки землі.

Перші кавові плантації

Першими кавове дерево почали культивувати жителі єменського міста Моха. Каву продавали під старою назвою міста «Мокко» . Араби дуже швидко і в повній мірі оцінили приємний смак і дивовижні властивості кави. По всій Аравії відкривались затишні кав’ярні, відвідувачі яких могли не просто скуштувати запашну каву, а й з комфортом розміститись на м’яких диванах і вести неквапну бесіду, насолоджуючись улюбленим напоєм.

Араби настільки захопились відвідуванням кав’ярень, що стали пропускати обов’язкові для всіх правовірних намази. Це не могло залишитись непоміченим зі сторони релігійної верхівки. Результат – заборона споживання кави мусульманами. Така ж участь спіткала і кав’ярні. Всіх порушників закону зашивали у мішок з-під кави й кидали в море. Невідомо, чим би це все закінчилось, і якими напоями ми змогли б пригостити вас у ресторані «Медівня», але через кілька років цей несправедливий закон було скасовано.

На протязі майже двох століть Ємен утримував монополію на постачання кави. Місцеві жителі робили все можливе, щоб і далі залишатися єдиними постачальниками кави у світі. Кавові зерна вивозились з країни тільки у висушеному стані. Це давало єменцям надію, що більше ніхто у світі не зможе виростити незвичайне дерево. Однак їхнім надіям не судилося збутися. «Живі» зерна таки потрапили до Голландії, Шрі-Ланки та Індонезії, що ознаменувало собою початок нового витка поширення кави по всьому світу.

Кава у Європі та Америці

На територію Європи кава потрапила приблизно на початку XVII століття. Найпершими змогли оцінити її дивовижні смак і аромат італійці, далі до кавових шанувальників приєднались англійці, після них – французи. Останніми взнали про каву німці. Європейцям так припав до смаку новий напій, що кавова справа стала однією з найприбутковіших. Цим час від часу користувалися європейські можновладці, затверджуючи державну монополію на каву.

В Південну та Центральну Америку каву завезли колонізатори на початку XVIII століття. Кавові плантації поступово з’явились в Бразилії, на Ямайці, в Мексиці. Згодом до цих країн приєдналась і Австралія.

Так розпочалась переможна хода кави по всьому світу!