Хмільні напої на основі меду відомі здавна. Їх залюбки готували і споживали майже всі древні народи Європи: слов’яни, скандинави, германці, греки, литовці, пікти, валлійці та ін. Не відстають від предків і наші з вами сучасники. Алкогольні медові напої посідають чільне місце на святкових столах у більшості країн світу. В Україні - це медовуха.

В Польщі

У наших західних сусідів – це мьод пітний. У польській кухні медові напої популярні ще з часів середньовіччя. Мед при цьому вважався благородним і шляхетним напоєм не на кожен день. Наприкінці XV століття венеціанський дипломат Амброжіо Цонтаріні під час візиту до Польщі написав: "Не маючи вина (люди тут) роблять якийсь напій з меду, котрим можна напитись доп’яну набагато більше, ніж вином".

В залежності від співвідношення меду та води при приготуванні напою питні меди бувають півтораками, двійняками, третяками, чотирняками. Найбільш міцні – півтораки, але й дозрівають вони найдовше. Питні меди можуть мати різні смаки, які залежать від прянощів і соків, що до них додаються. Найчастіше з цією метою використовують хміль, корицю, гвоздику, імбир, перець, ваніль, м’яту, цедру лимона і т.д. Польські виробники не тільки повністю забезпечують медовими напоями потреби своїх співвітчизників, але й експортують їх на європейські ринки.

У Великобританії

На батьківщині Шекспіра – це браггат. Незвичайний напій можна назвати таким собі міксом медовухи і пива з солодкуватим солодовим смаком. Для його приготування використовують частину інгредієнтів, з яких роблять всім відомий ель. В сучасних пивоварнях солод і мед разом піддаються процесам ферментації. А от в давнину, коли браггат подавали в англійських пабах, інгредієнти цього напою змішували безпосередньо за барною стійкою, додаючи в нього трави, зокрема полин, спеції, пелюстки квітів та шматочки фруктів. Міцність напою складає 8-10 %.

У Фінляндії

В найпівнічнішій європейській країні – це сіма. За смаком напій нагадує лимонад з легеньким присмаком меду і буває слабоалкогольним або безалкогольним. Виготовляється він на основі квіткового меду з додаванням лимону. Фіни особливо полюбляють смакувати сіму на першотравневе свято.

У Франції

В країні-законодавиці сучасної моди – це шушен. Медове вино вважається візитною картою французького регіону Бретані. Традиційно напій виготовляється із гречаного меду з додаванням яблучного соку. Знавці рекомендують вживати шушен кімнатної температури, щоб у повній мірі відчути аромат меду. Свіжий шушен можна пити в якості аперитиву перед їжею.

Окрім того, французи здавна виробляють ще одне медове вино під назвою гідромель, історія якого починається ще в Древньому Римі. Уже тоді цей п’янкий напій користувався небувалою популярністю і серед чоловіків, і серед жінок. Від шушена гідромель відрізняється складом, який включає в себе одну третину меду і дві третини води, а також селекційні дріжджі. Готовий до вживання напій, як правило, має від 9 до 16 градусів алкоголю і від 0 до 60 г цукру на літр напою. В залежності від останнього показника вино поділяється на категорії за рівнем солодкості у точній відповідності з нормами, установленими для виноградних вин. Під цією ж назвою напій виготовляють і в Італії, Іспанії, Португалії.

А ще є медовина, яку полюбляють чехи, хорвати, болгари, серби і словаки; моду – традиційний естонський напій на основі меду; тедж, котрий готують ефіопи з меду і листя ефіопського хмелю, та багато інших медових напоїв.

А нам не варто забувати нашу українську, смачну, поживну та надзвичайно корисну медовуху, скуштувати котру ви можете в львівському ресторані «Медівня»!